Головна / Каталог / Шиладжит (Мумійо)
Хто тримав в руках цю речовину, ніколи не забуде її ароматичний запах: неповторний, хіба що віддалено схожий на запах бітуму. Він підсилюється від тепла долонь, коли чорний, твердий кусочок поступово м'якшає, консистенцією нагадуючи віск. Та, власне, його так і називають у нас — Мумійо, Муміє, від перського слова mum — віск. Але в Індії та Непалі, і в деяких інших азійських країнах, поширена інша назва — Шиладжит (Shilajit).
Цей продукт унікальний навіть за своїм походженням. Його дослідники так і не дійшли остаточного висновку, що він собою представляє: біологічну чи геологічну сполуку, щось зі світу живої природи чи мінерал. Його склад невловимий, і залежить від місцевості, де утворився Шиладжит, та погодних і кліматичних умов під час його формування.
Наразі переважає думка, що це складна органо-мінеральна смола органічного походження, яка надзвичайно збагачена своєрідним комплексом різноманітних біологічно активних речовин. Утворюється вона на високогір'ях у всіх частинах світу, переважно на висотах від одного до п'яти кілометрів. Відшукати Муміє не так просто: його «родовища» зовсім невеличкі, і ховаються в печерах або ж глибоких скальних тріщинах.
До відома. Нерідко експедиції з пошуку Шиладжиту складаються з досвідчених альпіністів та представників гірських народів, звичних до складного високогірного рельєфу.
Шиладжит — речовина аскетична! Помічено, що вона зазвичай виникає там, де дуже бідна фауна та флора, є нестача кисню, часто дмуть холодні вітри та тримається високий рівень ультрафіолетової радіації. В таких умовах мікроорганізми діють повільно, ослаблено, і різноманітна органіка, накопичуючись, не гниє, а полімеризується, муміфікується, поступово твердіючи та перетворюючись на блискучу чорну смолу. Цей процес, вірогідно, триває сотні, а то й тисячі років.
Це цікаво! Вважається, що найякісніше Мумійо знаходять на високогір'ї Гімалаїв та Непалу, а також в Тибеті і в горах Центральної Азії. Можливо, причина такої думки в тому, що саме традиційна китайська та аюрведична медицина вже тисячі років активно використовують цілющі властивості Шиладжиту.
В самому початку була згадка про «бітумний» запах Мумійо. Тому варто відзначити, що є інша — геологічна — гіпотеза його виникнення. Згідно з нею, компоненти смоли колись просочились з земної мантії, тому ця речовина споріднена з нафтою.
Цікаво й те, що є так зване «вторинне Мумійо». Адже цю смолу залюбки їдять птахи (вона для них — цінне джерело мікроелементів). Після перероблення в кишківнику, Мумійо трохи змінює свій склад, і зветься вторинним.
Якщо спробувати смолу на смак, він різкий і кислуватий, загалом неприємний. Це — «заслуга» гумінових кислот, які є основним її компонентом. Серед них провідна — фульвова кислота. Вона завжди присутня в ґрунті, адже утворюється, коли мікроорганізми розкладають рештки рослин. Просто концентрація її в цій смолі на порядки вища. Дослідження показали, що вона діє на організм людини як антиоксидант та протизапальне. Також вона призупиняє накопичення білків у тканинах мозку. А, як відомо, це одна з причин виникнення хвороби Альцгеймера.
Окрім гумінових, у складі Шиладжиту також багато жирних кислот тваринного походження. Але тут варто знову зауважити, що цей склад може доволі сильно відрізнятись залежно від походження «гірської смоли». Це одна з причин, чому її важко вивчати.
Загалом, в Мумійо знайшли вже близько 80 різноманітних компонентів: як органічної, так і мінеральної природи. Серед них варто виділити:
рідкісні ефірні олії;
корисні та незамінні амінокислоти;
природні стероїди;
алкалоїди;
ауксини (натуральні рослинні фітогормони, «гормони росту»;
багатий набір мікроелементів, в тому числі рідкоземельних (барій та хром).
Аюрведа, китайська і непальська медицина, високо цінували «гірську смолу». Є дані, що її використовували також знахарі на Кавказі, в Африці та Південній Америці. Але беззаперечно, що жителі Гімалайсько-Непальського регіону в цьому питанні були поза конкуренцією.
Тут вважали, що шматочки Шиладжиту — дар Богів, справжній еліксир довголіття. Залежно від потреби, смолу розчиняли у воді (у спирті вона розчиняється доволі слабко), або ж робили з неї своєрідне «тісто» різної консистенції, додаючи потім до всіляких мазей чи олій. Вважалось, що Мумійо:
Пришвидшує зростання кісток при переломах, лікує садна, знімає больові симптоми у м'язах.
Зміцнює кістки, особливо у літніх людей.
Додає людині фізичних сил та енергії.
Омолоджує організм і сповільнює його старіння.
Робить шкіру гладенькою та еластичною.
Сприяє ясному, концентрованому мисленню.
Заспокоює нервову систему і регулює сон.
Тут варто зазначити, що навіть якісний Шиладжит має різну ефективність, завдяки факторам, по які було сказано вище. Перевірити його якість чи навіть справжність (адже бувають і підробки!) хімічним шляхом доволі складно.
До відома! «Мудрий мухомор» привозить Шиладжит з гімалайського високогір'я. В ньому — сила могутніх, суворих гір, тому ти зможеш ним користуватись, не боячись підробки.
Потрібно сказати, що медики оцінюють користь Мумійо по-різному. Та це й не дивно, враховуючи, яким мінливим може бути склад цієї речовини. Втім, загальноприйнято, що «гірська смола» є ефективним натуральним біостимулятором, який зміцнює імунітет і підвищує захисні сили організму. Також не заперечується її здатність прискорювати регенерацію кісткових тканин.
Як хороший антиоксидант, вона:
сповільнює старіння організму;
зміцнює еластичність стінок судин, що, своєю чергою, позитивно впливає на роботу серцево-судинної системи;
нормалізує роботу ШКТ, в тому числі знижує кислотність шлунку;
запобігає розвитку таких вікових хвороб, як деменція чи хвороба Альцгеймера.
Мумійо активізує роботу лейкоцитів, а це покращує формулу крові і насичує клітини киснем. Його корисно приймати при залізодефіцитній анемії, адже смола збільшує кількість еритроцитів.
На сайті «Мудрого мухомора» ти знайдеш одну, по суті універсальну рекомендацію. Вона стосується внутрішнього вживання смоли. Згідно з нею, потрібно мірною ложечкою відміряти 0.25 - 0.5 г продукту, розчинити в склянці теплої води, молока чи іншого напою. Споживати 1-2 рази в день для загального зміцнення організму, або в інших випадках, коли Мумійо буде корисним.
Такий розчин краще випивати натщесерце або перед їдою, щоб він ефективніше вбирався організмом. Середня тривалість приймання — близько місяця, після чого зробити перерву на тиждень, і курс можна повторити.
Дітям до 14 років розчиняти не більше 0.25 грама!
Але існує багато інших рекомендацій та рецептів. Наприклад, часто радять у вказаний розчин додавати трохи меду (не більше третини чайної ложки). Також народна медицина вважає, що при переломах варто пити Мумійо, розведене у відварі кмину.
Як було вказано в тексті, Шиладжит часто використовують зовнішньо. Це можуть бути мазі, розтирання чи компреси. Нерідко такі зовнішні процедури поєднують з одночасним вживанням внутрішньо.
Потрібно зауважити, що іноді смола викликає подразнення шкіри, тому варто спочатку протестувати засіб на невеликій ділянці.
Мумійо при переломах. Саме в цьому випадку допомагає таке одночасне використання і зовні, і всередину. Всередину — як зазначено вище, відразу після виникнення перелому. Та як тільки знімаєш гіпс, корисно у хворе місце втирати мазь Шиладжиту. Для цього можна взяти вазелінову мазь і розчинити в ній смолу (1 г смоли у 10 г мазі). Цей рецепт пришвидшить регенерації кісток, але він допоможе також при сильних забоях м'яких тканин.
Популярний косметичний крем для зменшення розтяжок. Він також допоможе знімати запалення шкіри, розм'якшити післяопераційні рубці, видалити пігментні плями. Для цього змішати Мумійо з вазеліном, маслом обліпихи та гліцерином.
Шиладжит для волосся. Найпростіший спосіб — змішати смолу з шампунем, доки той не потемніє. Але можна також робити маски для голови, поєднуючи Мумійо з медом чи реп'яховою олією. На столову ложку олії — 1-2 г смоли.