Уже йшлося про те, що кордицепс традиційно застосовують для сповільнення процесів старіння, зняття синдрому втоми та поліпшення еректильної функції. Відносно недавно було досліджено ергогенний потенціал гриба, його здатність підвищувати загальний енергетичний потенціал людини та її потенціал.

Кордицепс і витривалість: секрети для спортсменів

Регулярний прийом кордицепсу як харчової добавки може суттєво підвищити фізичну витривалість, зменшуючи загальну втому організму. Це підтверджують дослідження, проведені за участі людей, які займаються активними фізичними навантаженнями. Науковці з'ясували, що гриб має здатність посилювати засвоєння кисню організмом. Крім того, кордицепс знижує концентрацію глюкози та молочної кислоти в крові, що безпосередньо пов'язано з покращенням витривалості.
Досліди на мишах також дали переконливі результати. Гризуни, яким давали екстракт китайського культивованого кордицепсу, значно довше витримували фізичні навантаження під час плавання: їхня витривалість зросла з 75 хвилин до 90.
Втім, варто зазначити, що не всі отримані на тваринах результати можуть напряму екстраполюватися на людину. Це пояснює, чому деякі дослідження з кордицепсом воєнним завершилися невдачею. Вчені припускають, що це сталося через використання неналежного матеріалу, а не власне самого гриба.

Стійкість до стресу

Додатково у тих самих експериментах у мишей зафіксували зміни маси таких органів як надниркові залози, селезінка, щитоподібна залоза та тимус. Це свідчить про потенціал кордицепсу посилювати адаптацію організму до стресових ситуацій.
Ця інформація особливо цінна для спортсменів: зниження рівня стресу напряму впливає на зменшення кортизолу в крові, що запобігає руйнуванню м'язів і накопиченню жирової тканини.

Роль цАМФ та тестостерону

Журнал міжнародного рівня «Біохімія та клітинна біологія» опублікував результати, які показали дивовижну властивість кордицепсу підвищувати концентрацію циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ). Цей процес здійснюється саме через активацію протеїнкінази А, а не протеїнкінази С.
Більшість людей асоціює зростання рівня цАМФ переважно з посиленням процесу спалювання жирів (ліполізу). Але варто пам'ятати, що завдяки цьому також активується стероїдогенез, що має ще одну важливу перевагу – посилення синтезу тестостерону.
Дослідження на тваринах показали, що під впливом кордицепсу справді може підвищуватися рівень тестостерону, що призводить до більш активного росту м'язової маси. Причина цього явища в тому, що гриб містить полісахариди, за структурою близькі до лютеїнізуючого гормону, які можуть його імітувати.
Однак науковці застерігають, що це підвищення тестостерону є досить незначним і не варто розглядати гриб як засіб для його суттєвого збільшення в організмі. Їхні дослідження, швидше, спрямовані на вивчення загальних корисних біологічних процесів, у яких кордицепс відіграє важливу роль.
Як саме працює кордицепс
Кордицепс містить багато біологічно активних сполук, серед яких:● полісахариди;● жирні кислоти;● білки;● флавони;● 2'-дезоксиаденозин;● ергостерол;● кордицепін (3'-дезоксиаденозин).
Саме ці компоненти й визначають багатогранну користь гриба, забезпечуючи йому властивості, зокрема нейропротекторні, омолоджуючі, протимікробні, ренопротекторні, гіпоглікемічні, протизапальні, антиоксидантні, гіполіпідемічні, протипухлинні, імуномодулюючі, інсектицидні, антіматестатичні.
Вражаючий список властивостей привів учених до детальнішого вивчення головного компоненту – кордицепіну. Варто пам’ятати, що його концентрація може значно варіюватись залежно від виду кордицепсу.

Кордицепс китайський, цілі плодові тіла

Так працює кордицепс чи ні, в чому питання?

Більшість досліджень, що проводились раніше, вивчали китайський кордицепс (Cordyceps Sinensis). Але чому ж тоді одні експерименти показували фантастичні результати, а інші — повний провал? Відповідь на це питання досить проста: нас вводила в оману сама природа.
Річ у тім, що у деяких дослідженнях використовували зовсім не кордицепс, хоча й думали, що це він. Проблема полягала в тому, що раніше гриби ідентифікувалися тільки візуально. Після появи ДНК-аналізу, тобто секвенування, стало зрозуміло, що замість справжнього кордицепсу вчені досліджували зовсім інший гриб — пециломіцес гепіалі (Paecilomyces Hepiali).
Те, що вирощували в лабораторіях під назвою CS-4, було не кордицепсом, а грибом роду пециломіцес. Цей гриб узагалі не належить до роду Cordyceps. Але візуально ці два види абсолютно однакові, тому вчені легко припускалися помилок. В результаті деякі експерименти проводились саме з грибом P. Hepiali, а інші — з кордицепсом.
Ще у 2006 році у публікації Вея вказувалося, що Paecilomyces hepiali зовсім інший, окремий вид, який відрізняється від Cordyceps sinensis навіть за своїми біологічними формами. Щоб переконатися, наскільки схожі ці гриби, достатньо порівняти їхні зображення в інтернеті. Без ДНК-аналізу помітити різницю неможливо.
Остаточно підтвердили різницю між кордицепсом та P. Hepiali результати досліджень, які були опубліковані у статті журналу «Мікологія: біологія грибів». У статті чітко зазначено, що хоча P. Hepiali вперше був виділений із китайського кордицепсу, він повністю є незалежним видом і має зовсім іншу природу.
Найдивніше те, що Китайська академія навіть проводила спеціальне дослідження, в якому описувала виділення «CS-4» під назвою «Вивчення Paecilomyces Hepiali». І тут сталося щось незрозуміле: гриб почали продавати під виглядом справжнього кордицепсу.
Фінальною крапкою стала стаття, що вийшла у 2015 році — «Неотипізація Paecilomyces hepiali (Hypocreales)», де йшлося про те, що вчені нарешті відкрили справжній генетичний код гриба.
Зараз очевидно, що той факт, що Paecilomyces hepiali росте поруч з кордицепсом і зовнішньо майже ідентичний до нього, зовсім не означає, що він має аналогічні лікувальні властивості. Фактично, протягом 23-х років споживачів вводили в оману. Лише завдяки сучасним технологіям вдалося з'ясувати правду.

Каталог Кордицепс військовий